Як впровадження CRS вплине на українців?

Що таке Common Reporting Standard “CRS”?

Прийняття Верховною Радою Закону № 2970-IX  ”Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки” (надалі – “Закон”), який 24 квітня 2023 року був підписаний Президентом, відкриває нову епоху в прозорості інформації. Цим Законом  впроваджується Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (надалі – “CRS”). CRS – це стандарт, який покликаний забезпечити автоматичний обмін інформацією про рахунки на щорічній основі між юрисдикціями-партнерами в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS).

Запровадження CRS зобов’язує фінансові установи збирати та повідомляти податкові органи певну інформацію, що стосується рахунків та податкового статусу їх клієнтів. Порядок збору такої інформації передбачено у CRS. Зокрема, встановлено обов’язок збирати необхідну інформацію стосовно наявних рахунків, та при відкритті нових рахунків, якщо їх власники є Підзвітними особами. У свою чергу, податкові органи обмінюються цією інформацією з податковими органами юрисдикцій-партнерів щорічно.

Країни-учасники автоматичного обміну

Автоматичний обмін податковою інформацією буде відбуватися між країнами, які імплементували CRS, та включені до переліку юрисдикцій-учасниць. Наразі перелік юрисдикцій, які беруть участь у CRS, а також дати, коли вони почнуть обмінюватися інформацією, можна переглянути на порталі OECD CRS.

Крім того, перелік юрисдикцій-учасниць, інформація від яких буде передаватися в Україну, буде оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України. Фінансові установи будуть звітувати про рахунки, які стосуються резидентів юрисдикцій, що визначені саме переліком на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України.

Підзвітні рахунки, Підзвітні особи та Пасивні нефінансові організації

Що таке підзвітні рахунки?

Підзвітний рахунок — рахунок, відкритий у Підзвітній фінансовій установі, та який відповідно до процедур Due Diligence згідно зі стандартом CRS був визначений як рахунок, що належить Підзвітній Особі (або особам). 

Практично всі звичні нам рахунки є підзвітними, за деякими винятками. Рахунки відкриті у платіжних системах теж є підзвітними.

Про те, які особи є підзвітними, буде йтися пізніше, а ми додамо, що стосовно організацій-власників рахунків є певні винятки − не підлягатимуть перевірці та звітуванню існуючі рахунки з сукупним залишком до 250 000 доларів США на кінець календарного року, поки залишок чи вартість рахунку не перевищить зазначену суму.

Хто визнається Підзвітними особами?

Підзвітна Особа означає фізичну особу або Організацію, яка є резидентом юрисдикції-учасниці CRS, відповідно до податкового законодавства такої юрисдикції, або правонаступника померлої особи, яка була резидентом такої підзвітної Юрисдикції. 

Для цих цілей Організація, така як партнерство, партнерство з обмеженою відповідальністю або подібна правова форма, яка не має резидентства для цілей оподаткування, розглядається як резидент юрисдикції, в якій знаходиться місце її ефективного управління.

CRS використовує термін “Організація”, а не юридична особа, оскільки включає у себе і правові утворення, що діють без статусу юридичної особи.

CRS починає стосуватись вас, коли ви, як резидент України, відкриваєте рахунки в закордонних фінансових установах. Якщо Ви відкрили рахунок  у державі, яка є членом CRS, а Ви є податковим резидентом України, то такий рахунок буде підзвітним, а інформація про нього відповідно буде передана українським податковим органам.

Для цілей CRS існує два види підзвітних осіб:

• фізичні особи-нерезиденти
• нефінансові організації (НФО — тобто організації (ЮО, партнертства і тд.), які не є фінансовими установами, оскільки останні не є підзвітними особами).

Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS особа, яка одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції. Тому, якщо українська фінансова установа, де у вас відкриті рахунки, встановить, що є підстави вважати вас резидентом також іншої юрисдикції, то інформація про рахунки в Україні буде передана відповідній державі.

Пасивні нефінансові організації: у чому особливість?

Стосовно НФО, то вони поділяються на «активні» та «пасивні». Якщо НФО є «пасивною», то потрібно визначати податковий статус також для Контролюючої Особи (тобто, кінцевого бенефіціарного власника). 

Наприклад, власником рахунку, відкритого у Польщі, є організація-резидент Польщі. Якщо вона є пасивною НФО, то потрібно встановити резидентство контролюючих осіб організації. Якщо контролюючі особи — резиденти юрисдикцій-учасників CRS, то такий рахунок є підзвітним, і відповідно, інформація про нього передається податковим органам іноземних держав.

НФО є «пасивною», якщо вона не є інвестиційною організацією і не відповідає ознакам «активної» НФО.

Ознаки «активної» НФО: 

• Пасивні доходи менше 50% валового доходу та активів, що приносять пасивні доходи, менше 50% усіх активів НФО за попередній календарний рік;
• Публічні компанії та їх пов’язані особи;
• Неприбуткові організації, урядові організації та міжнародні організації;
• Новостворені НФО (протягом 24 місяців після реєстрації), які ще не ведуть бізнес і не має попередньої операційної історії, але інвестують капітал в активи з наміром вести бізнес, відмінний від бізнесу фінансової установи;
• НФО, що не були Фінансовими установами протягом останніх 5 років та перебувають у процесі реорганізації (ліквідації);
• Благодійна організація;
• Інші ознаки, відповідно до Стандарту.

Вартість активів НФО визначається на основі справедливої ринкової вартості або вартості активів, які відображені на її балансі.

Термін «Інвестиційна організація» означає будь-яку організацію, :

1. a) яка в основному веде бізнес як один або кілька з наступні дії або операції для, або від імені клієнта:

• торгівля інструментами на грошового ринку (чеками, векселями,
• депозитними сертифікатами, деривативами тощо); торгівля біржовими, процентними та індексними інструментами; переказними цінними паперами; або ф’ючерсна торгівля товарами;
• індивідуальне та колективне управління портфелем; або
• іншим чином інвестування, адміністрування або управління фінансовими активами або грошима від імені інших осіб; або

1. b) валовий дохід якого головним чином відноситься до інвестування, реінвестування або торгівлі фінансовими активами, якщо ця організація управляється іншою організацією, яка є депозитарною установою, кастодіальною установою, страховою компанією  або інвестиційною організацією, описаною в підпункті a.

Отже, підзвітними рахунками вважаються також рахунки, які належать резидентам тих же юрисдикцій, що і підзвітна фінансова установа, якщо юридична особа (Організація) є пасивною НФО з однією або декількома контролюючими особами, що є підзвітними особами.

Інформація про рахунки, що передається

Фінансові установи у CRS юрисдикціях повинні повідомляти таку інформацію щодо кожного Підзвітного Рахунку: 

1. дані підзвітних осіб:

• ім’я (найменування);
• адреса (у випадку, якщо рахунок належить Організації, що визначена як така, яка має одну або більше Контролюючих Осіб, що є Підзвітними Особами, – адресою, яку необхідно повідомити, є адреса Організації та адреса кожної Контролюючої Особи такої Організації, яка є Підзвітною Особою);
• юрисдикція (юрисдикції) резидентства;
• ІПН (або відповідний реєстраційний номер компанії);
• дата і місце народження фізичної особи – власника рахунку або контролюючих осіб;
• контролюючих осіб (UBO).

1. номер рахунку;
2. залишок чи вартість рахунку (станом на кінець відповідного календарного року або на момент закриття рахунку);
3. валовий дохід (в тому числі від дивідендів, роялті, відсотків та ін.);
4. валюта, в якій виражена кожна сума;
5. найменування та ідентифікаційний номер (за наявності) підзвітної фінансової Установи;

Очікується, що перший обмін податковою інформацією відбудеться осінню 2024 року.

Наслідки імплементації CRS для власників бізнесу

Додаткові перевірки при відкритті рахунків

З моменту введення в дію Закону, фінансові установи зобов’язані проводити перевірку існуючих рахунків та встановлювати резидентство клієнтів при відкритті нових рахунків.

Це стосується і фінансових установ юрисдикцій-учасниць CRS, які будуть звітувати про рахунки резидентів України. Інформація про резидентство власників існуючих рахунків у таких юрисдикціях вже зібрана. При відкритті нових рахунків, буде застосовано процедуру належної перевірки для встановлення статусу резидентства.

При перевірці організації будуть зобов’язані надавати документ самостійної оцінки стосовно себе, а також в деяких випадках — стосовно контролюючих осіб, та на вимогу фінансових установ — іншу додаткову інформацію та/або документи.

Звітування про рахунки

Як ми вже зазначали раніше, не підлягатимуть звітуванню рахунки компаній, відкриті закордоном, з сукупним залишком до 250 000 доларів США на кінець календарного року, поки залишок чи вартість рахунку не перевищить зазначену суму.

Не підлягатимуть звітуванню фінансові рахунки компаній-резидентів юрисдикцій-учасників CRS, навіть якщо такі компанії створені у відповідних юрисдикціях резидентами України (але за умови, що вони відповідають вимогам активної НФО і їхня вартість не перевищить 250 000 доларів США на кінець календарного року). 

Якщо ви створили компанію припустимо на Кіпрі, то інформація про такий рахунок не буде передаватися в Україну, але за умови, що компанія буде відповідати вимогам “активної” НФО. Підзвітна фінансова установа (наприклад, банк) встановлює такий статус на основі самостійної оцінки власника такого рахунку. Однак, фінансовою установою надана інформація перевіряється, якщо вона не зможе визначити статус власника рахунку як активної НФО, то вона буде вважати, що такий клієнт є пасивною НФО.

Якщо ж більш як на 50% джерелом доходу компанії є пасивні доходи, то рахунок такої компанії через 24 місяці після її створення буде підзвітним. Відповідно, інформація про такий рахунок надійде до податкових органів України. 

Також, якщо більше як 50% активів приносять або утримуються для отримання пасивного доходу, рахунок є підзвітним. CRS не вимагає, щоб пасивний дохід фактично генерувався у відповідному періоді. Замість цього актив повинен бути такого типу, який приносить або може приносити пасивний дохід (проценти, дивіденди, роялті та ін.). 

Наприклад, грошові кошти слід розглядати як такі, що приносять або утримуються для отримання пасивного доходу (відсотків), навіть якщо вони фактично не приносять такого доходу. Тобто, якщо більше як 50% активів компанії —  гроші на рахунках, то рахунок такої організації є підзвітним. 

Це пов’язано з тим, щоб резиденти не використовували іноземні юридичні особи як місце зберігання коштів для цілей уникнення сплати податків, коли дохід виводиться на відповідну компанію, яка знаходиться у низькоподатковій юрисдикції, і витрати особи списуються з таких рахунків юридичної особи. Відповідно, держави не мають відомостей про доходи її резидента та, як наслідок, не доотримують податків.

CRS & податкові органи

Якщо власником рахунку є одна фізична особа — громадянин України, і залишок на такому рахунку не перевищує еквівалент 250 000 доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, дані, які отримала податкова про такий рахунок, не будуть використовуватися для визначення податкових зобов’язань платника податків.

Автоматичний обмін інформацією дозволить податковим органам виявляти «непрозвітовані» контрольовані іноземні компанії (КІК). Зокрема, якщо ваша компанія є пасивною НФО, необхідно проаналізувати, чи не підпадає вона під поняття КІК та чи потрібно подавати по ній звітність.

CRS є лише одним з інструментів, що буде доступний для податкових органів. Якщо при перевірці отриманої інформації буде виявлено підозрілу інформацію, податкові органи зможуть скористатися запитом до податкових органів юрисдикції, у якій відкритий рахунок. Це, в свою чергу, створює ризики донарахувань податків для власників рахунків. 

Вимоги CRS поширюються на фінансові установи, які є резидентами юрисдикцій-учасниць. Однак, якщо рахунок відкритий у фінансовій установі, яка зареєстрована в іншій юрисдикції, то податкова інформація в будь-якому разі не буде передаватись відповідно до CRS.

Висновки

Отже, імплементація Україною стандарту CRS дозволить виявляти податковим органам випадки недекларування закордонного доходу і, як наслідок, несплату податків. 

Однак, якщо резидент України має юридичну особу в юрисдикції-учасниці CRS, і така юридична особа веде реальну активну господарську діяльність, то дані про такий рахунок передаватися в Україну не будуть, поки залишок на рахунку такої юридичної особи не перевищить суму, еквівалентну 250 000 доларів США. 

Якщо ж бізнес резидента України підпадає під визначення пасивної НФО, то варто звернутись до юристів, які допоможуть вам уникнути найгіршого сценарію.