Ми цінуємо Ваш час, тому не будемо витрачати його на історію чи інші “цікаві факти”, спочатку ми визначимо ті речі, які Ви можете з’ясувати самостійно, а потім перейдемо до того, в чому Вам можуть допомогти експерти Legarithm. Звернемо також Вашу увагу, що інформація розміщена нижче стосується виключно податкових резидентів України.

Ви можете самостійно визначити, чи поширюються на Вас норми Закону No. 466-IX, відповівши на наступні запитання:

1. Чи володієте Ви часткою розміром більш ніж 50% у компанії, зареєстрованій закордоном (зверніть увагу, що невідомі українському праву трасти, фонди також зараховуються до цього списку і мають назву “утворення без статусу юр. особи”)
2. Чи володієте Ви часткою розміром більш ніж 10% у компанії зареєстрованій закордоном, якщо при цьому спільно з іншими резидентами України Ваша загальна частка становить понад 50%.
3. Чи маєте Ви або пов’язані з Вами особи фактичний контроль над компанією зареєстрованою закордоном? Для встановлення відносин фактичного контролю достатньо наявності однієї з таких підстав:

– Надання зобов’язуючих вказівок органам управління юр. особи

– Ведення переговорів та узгодження істотних умов угод без необхідності подальшого додаткового затвердження органами управління юр. особи

– Існування довіреності строком більше ніж на рік на вчинення істотних правочинів

– Здійснення операцій з банківськими рахунками юр. особи або можливість блокувати банківські операції

– Зазначення особи як засновника при відкритті рахунків

Найімовірніше, якщо Ви зайшли на цю сторінку, то один із перелічених вище 3 пунктів застосовний і до Вас, але це ще не все, що Ви легко можете визначити самі.

Фактично Законом встановлено два головних зобов’язання:

1. подання звітності КІК і
2. сплата податку КІК.

І якщо перше зобов’язання стосується всіх без винятку і до його розбору ми повернемося згодом, то друге має винятки та найчастіше є більш цікавим для наших клієнтів, тож почнемо ми саме з нього.

Отже, Ви звільняєтеся від оподаткування КІК, якщо одна з таких умов застосовна до Вашої ситуації:

1. Загальний сукупний дохід (саме дохід, а не чистий прибуток) усіх КІК однієї контролюючої особи становить менше ніж 2 млн. євро наприкінці звітного періоду. Звітний період у цьому випадку – це один рік.
   Якщо у Вас виникли труднощі під час розрахунку сукупного доходу, наші експерти Вам допоможуть.
2. КІК є публічною компанією – акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі.
3. КІК є благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь її засновників.
4. Існує угода між Україною та країною-реєстрацією КІК про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією + виконується одна з таких вимог:

• КІК сплачує податок на прибуток за ефективною податковою ставкою не менше 13%, або
• Пасивні доходи становлять менше 50% у сумі загального доходу КІК

Якщо ж після довгих підрахунків і розбіжностей зі статусом КІК, Ви дійшли висновку, що жодна з цих умов не може бути застосована до Вашої ситуації, читайте далі про податки, які можуть бути застосовані до прибутку КІК.

КІК Податок

У цій частині починається найбільша складність. За визначенням Закону об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, що є пропорційною до частини, якою володіє (або контролює) контролююча особа станом на останній день звітного періоду.

Формула податку КІК має такий вигляд: Розмір податку на КІК = (EBITDA КІК + податкові різниці від контрольованих операцій (ст. 39 ПКУ) – податкові різниці, що застосовуються для уникнення подвійного оподаткування) * частку контролюючої особи * ставку податку.

Так, виглядає дійсно об’ємно і комплексно. Саме з цієї причини, на цьому етапі ми вже не можемо сказати, що Ви легко самі розрахуєте розмір податку, який має бути сплачений.

При цьому ставка податку може бути такою:

Для фіз. осіб –

1. ПДФО 9% + 1.5% (ВЗ), у разі якщо дивіденди були отримані до подання звітності про КІК
2. ПДФО 18% + 1.5% (ВЗ), з нерозподіленого скоригованого прибутку КІК

Для юр. осіб – 18%, як базова ставка.

Тут ще потрібно уточнити, що Законом встановлено правило “першого резидента в ланцюжку володіння”, що означає, наприклад, що якщо право фіз. особи на володіння часткою КІК опосередковано володінням такою фіз. особою частки в юр. особі, яка є резидентом України і визнається контролюючою особою, то таку фіз. особу не вважатимуть контролюючою особою.

Як ми вже писали раніше, якщо існують винятки з оподаткування КІК, то щодо подання звітності таких винятків немає, її зобов’язані подавати всі особи, які є контролюючими.

Звітність можна розділити на:

1. Звіт про КІК
2. Повідомлення ПСУ про:

• Випадки набуття частки в іноземній юридичній особі або початку здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що створює правовідносини КІК
• Заснуванні, створенні або придбанні майнових прав на частку в активах, доходах або прибутку утворення без статусу юридичної особи
• Відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати статусу контролюючої особи
• Ліквідації або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах або прибутку утворення без статусу юридичної особи

Що ж до звіту, то він складається із завірених належним чином копій фінансової звітності КІК. Також у звіті зазначаються найменування КІК, розмір частки контролюючої особи, структура володіння часткою, розміри доходу, скоригованого прибутку КІК, суми дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, суми прибутку, виплачені на користь контролюючої особи.

У звіті про КІК відображаються операції з пов’язаними особами та компаніями з “офшорних” юрисдикцій. Звісно, все не так просто в цій частині, адже контролюючі органи наділені правом, по-перше, запросити аудиторську перевірку, у разі якщо у них є сумніви щодо правдивості вашої фінансової звітності, а по-друге, вони можуть зажадати первинну документацію за операціями КІК, у разі якщо мали місце контрольовані операції.

Ну і наостанок про найсумніше.

Санкції, закріплені Законом справді неймовірно великі, стосуються вони звітності та мають такий вигляд:

Неподання контролюючою особою звіту про КІК – 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі р.п.м.);

1. Несвоєчасне подання звіту – 1 р.п.м. за кожен день, але не більше 50 р.п.м.;
2. Невідображення у Звіті інформації щодо наявних КІК та/або невідображення інформації про контрольовані операції – 3 % суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК, що не відображено у Звіті, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму;
3. Ненадання або надання не в повному обсязі документації на запит контролюючого органу – 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію, але не більше 1000 р.п.м;
4. Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати фінансових штрафів, – 5 р.п.м., за кожний календарний день неподання звіту про КІК, але не більше 300 р.п.м.