Чи будуть застосовуватись штрафи за несвоєчасне подання повідомлення про КІК зважаючи на лист ДПСУ від 16.05.2023 р.

В мережі Інтернет декілька сайтів опублікували лист ДПСУ від 16.05.2023 р. № 12044/6/99-00-23-03-02-06 [Щодо штрафів за неподачу повідомлення про КІК] відповідно до якого зазначено, що чинна редакція Податкового кодексу не передбачає застосування штрафу за несвоєчасне подання повідомлення у тому й числі про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі.

Тому виникає закономірне питання чи має відповідний лист юридичну силу та чи може покладатись на інформацію та висновки викладені в ньому при прийнятті рішення.

Для відповіді на зазначене питання передусім варто наголосити, що 2 травня 2023 року Парламент прийняв проект Закону № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» за основу. Наразі статус законопроекту – “готується на другого читання”.

Вказаним законопроектом вносяться зміни у тому й числі в сфері штрафних санкцій, як-от: штрафна санкція за несвоєчасне подання Повідомлення про набуття/вибуття частки в КІК (надалі – «Повідомлення») буде розраховуватись в розмірі не більше 25 ПМПО, тобто наразі не більше 67 100,00 грн.

Тож законопроект передбачає значне зменшення штрафних санкцій у випадку із фактом несвоєчасного подання Повідомлення.

Проте наразі все ще діє п. 120.7 Податкового кодексу відповідно до якого неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою У СТРОКИ, передбачені підпунктом 39^-2.5.5 пункту 39^-2.5 статті 39^-2 цього Кодексу, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Повертаючись безпосередньо до листа слід зазначити, що згідно з чинним законодавством України, звернення до Податкової служби можливе наступними шляхами:

1. Запит на отримання публічної інформації;
2. Звернення громадян;
3. Звернення на отримання Індивідуальної податкової консультації (надалі – «ІПК»);

Необхідно зазначити, що кожен з цих способів застосовується до окремих випадків з особливою метою, з чим є можливість ознайомитися нижче.

Як-от у випадку з запитом на отримання публічної інформації, особа, що звертається має на меті отримати будь-яку інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації (див. Закон України «Про доступ до публічної інформації»).

До того ж є правовідносини, на які цей Закон не поширюється відповідно до Постанови від 29.09.2016  № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», як-от: надання юридичної консультації, проведення аналізу правових норм стосовно конкретних обставин, повідомлених запитувачем інформації, тощо.

В цьому випадку роз’яснення чинного законодавства не включається в поняття публічної інформації.

 Щодо звернення громадян варто зазначити, що мета такої форми контакту із органами Податкової служби є надання зауважень, скарг, та пропозицій, що стосуються їх статутної діяльності (див. Закон України «Про звернення громадян»), що не включає отримання роз’яснень щодо чинного законодавства України.

І лише ІПК полягає у наданні консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (див. ст. 52 ПКУ). В той же час індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Окрім того, Мінфін має повноваження затверджувати узагальнюючі податкові консультації.

Виходячи з вищевкладеного, лише ІПК або ж УПК стосується надання консультацій з практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

У випадку, коли опубліковане роз’яснення  не є ІПК чи УПК і не розміщене на офіційних ресурсах органів державної влади відповідно воно не має жодної юридичної сили.

Перевіривши відкриті реєстри ІПК/УПК, зазначений лист знайдений не був. Отже, слід дійти висновку, що  покладаючись на Лист ДПСУ від 16.05.2023 р. № 12044/6/99-00-23-03-02-06 [Щодо штрафів за неподачу повідомлення про КІК] при прийняті рішення щодо несвоєчасного повідомлення про КІК, платник податків діє на свій страх і ризик і в подальшому він не зможе послатись на цей Лист при оскарженні штрафу, якщо такий буде. Ми зі своєї сторони хочемо вірити і віримо в те, що ДПСУ буде діяти добросовісно і не буде застосовувати штрафні санкції до тих платників податків, які наважаться подати повідомлення, покладаючись на інформацію викладену в Листі.