Критерії визначення кінцевого бенефіціарного власника згідно законодавства України

Передусім слід розпочати із того, що 28 квітня 2020 року набрав чинності закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення”, що ввів ряд зобов’язань, що у тому числі стосувалися подачі відомостей держреєстратору про кінцевих бенефіціарних власників (надалі в тексті КБВ).

29 грудня 2022 року Законом України від 06.09.2022 № 2571-IX було внесено ряд змін в зазначене вище регулювання, і найсуттєвіше з яких було звільнення від обов’язку щорічно підтверджувати відомості про КБВ. 

Проте підтримувати актуальні відомості про КБВ та структуру власності все ще необхідно і більше того посилено відповідальність за неподання/недостовірне подання юридичною особою відомостей про КБВ.

Тому, якщо ви зареєстрували компанію, купили корпоративні права або розпоряджаєтеся банківським рахунком компанії, то ви повинні прочитати цю статтю. У цій статті ви дізнаєтеся наступне:

1. Що таке кінцевий бенефіціарний власник?

2. Яка різниця між поняттями власником компанії та кінцевим бенефіціарним власником?

Тож розпочнемо ми із першого питання, відповідь на яке ви можете знайти у чинному законодавстві України, що по своїй суті повністю передає визначення поняття ultimate beneficiary owner (надалі в тексті UBO) відповідно до  Директиви ЄС 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року.

Кінцевий бенефіціарний власник – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Отже, з даного визначення можна зробити висновок, що термін “кінцевий бенефіціарний власник” завжди означає фізичну особу. Юридичні особи не можуть бути кінцевими бенефіціарними власниками, а у разі, якщо юридична особа є власником компанії і володіє часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу; для визначення UBO, слід досліджувати ланцюг контролю або володіння, який у тому чи іншому випадку завжди веде до фізичної особи.

Прикладом вищезазначеного може бути наступне:

Існує компанія “Альфа”, 100% акцій якої перебувають у власності юридичної особи “Бетта”,  при цьому Анатолій володіє не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу компанії “Бетта”, в цьому випадку слід дійти висновку, що UBO  “Альфа” є Анатолій.

Зверніть увагу на той факт, що критерій UBO не обмежується лише фізичною особою, яка володіє часткою не менше 25% капіталу компанії. Існує ще один сценарій – коли особа вважається UBO при цьому не володіючи часткою в розмірі  25% капіталу компанії та більше. Так, всі ці сценарії полягають у наявності так званому “вирішального впливу”, тож які форми вирішального впливу існують в Україні ви можете знайти нижче.

Отже, з викладеного вище можна стверджувати, що всі особи, які володіють часткою компанії, є власниками, проте лише та особа, яка має вирішальний вплив, може бути визнана UBO (фактичним корисним власником). І наостанок для закріплення розуміння відмінностей між власником та UBO, прошу звернути увагу на наступні критерії:

• Власник – це особа, яка має формальне право власності на акції, частки або інші активи компанії, що ви можете знайти в документах та реєстрах. UBO – це особа, що контролює або має вирішальний вплив на компанію.
• Власники мають право голосу та можуть приймати рішення на зборах акціонерів або інших органів управління компанією, відповідно до своїх власницьких прав. UBO ж вказує яким це рішення повинне бути.
• Власники зазвичай зареєстровані в офіційних документах компанії та є відомими публічно. UBO зазвичай приховують свої відомості.
• UBO фактично отримує вигоду з діяльності компанії.

Отже, на підставі викладеного можна зробити висновок, що, незважаючи на перший погляд зрозумілу природу UBO та власника компанії, на практиці виникають певні нюанси та труднощі. Особливо важливим у визначенні КБВ є належна увага до питання вирішального впливу, який визначає реальну особу, що здійснює контроль над компанією. Ретельний аналіз юридичної структури та перевірка джерел інформації є важливим етапом в процесі встановлення КБВ, що є критичним для дотримання вимог законодавства та протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.