Законопроект про віртуальні активи

1.Вступ. Нова редакція закону.

До Верховної Ради 17 листопада 2023 року був внесений законопроект про внесення змін до податкового кодексу та Закону України про віртуальні активи (далі – Законопроект). Цей законопроект був довгоочікуваним оскільки з моменту прийняття Закону 17 лютого 2022 року він так і не набрав чинності оскільки умовою було набрання чинності змін до Податкового кодексу. Наразі, Законопроект знаходиться на розгляді комітету та очікує на рішення. Це значний крок на зустріч легалізації криптовалюти в Україні оскільки головним питанням залишається режим оподаткування криптовалюти.

Законопроект був натхненний Директивою ЄС MICA, про яку ми детально писали в нашій статті. Досить багато термінів та положень були перейняті з Директиви, хоча й не так детально і з деякими змінами. Метою цієї статті є короткий огляд законопроекту для того щоб зрозуміти якими законодавець бачить перспективи регулювання криптовалюти, оскільки зрозуміло що законопроект чекає досить довгий шлях у комітетах та залі Верховної Ради і він може досить суттєво змінитися.

2. Зміни до податкового кодексу.

Законопроект доповнює статтю 14 ПКУ новою термінологією, а саме додає термін “віртуальні активи” у значенні Закону про віртуальні активи. Також від віртуальних активів тепер можна отримувати інвестиційний прибуток для цілей ПКУ. Тобто, оподатковується саме інвестиційний прибуток.

Фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій з відчуження віртуальних активів визначається як сума доходів, отриманих від відчуження віртуальних активів, зменшених на первісну вартість віртуальних активів.

У разі придбання віртуального активу первісна вартість буде визначатися як вартість придбання та інші витрати безпосередньо повʼязані з придбанням активу. Тобто, інвестиційний прибуток буде визначатися як різниця між вартістю за якою ви продали токен і вартістю придбання. Більше того, до первісної вартості можна буде додати ціну газу (газ – комісія  яку ви платите при транзакції в мережі ефіру). Це важливо так як іноді транзакції досить дорогі, особливо під час так званих “газових війн”.

Запропоновані ставки ПДФО для інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами:

1. Перші три звітні роки після набрання чинності Закону – 5%
2. Наступні 5 звітних років – 9%
3. Починаючи з 9 року – 18%

Тобто, законодавець передбачив досить довгий перехідний період протягом якого буде можливість платити зменшену ставку ПДФО.

Але є особливість яка стосується сумм. Право на такі ставки будуть мати платники ПДФО сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 мільйонів гривень (приблизно 195 000 долларів за курсом на листопад 2023 року) за звітній період. Всі інші відповідно будуть платити загальну ставку ПДФО у 18%. Відповідно при перевищенні суми в 7 мільйонів гривень платник податку втратить право на такі ставки на всю суму інвестиційного прибутку. 

3.Зміни до Закону про віртуальні активи

Сам закон також має багато змін порівняно з попередньою редакцією. Розберемо декілька основних моментів які стосуються визначення токенів та які види послуг вимагають авторизації в Україні.

Цікаво, що на відміну від попередньої редакції в новій редакції основні повноваження розподілені між Міністерством цифрової трансформації (усе окрім токенів електронних грошей) та Національним банком (токени електронних грошей)

Види токенів.

У законопроекті визначено 4 види токенів:

• токени електронних грошей
• токени повʼязані з активами
• службові токени
• некласифіковані віртуальні активи
  

Зупинимось більш детальніше по кожному виду, оскільки у законопроекті маємо декілька цікавих особливостей.

Токени електронних грошей

Токени електронних грошей визначені як віртуальні активи, вартість яких повʼязана з вартістю української гривні. Ключовою особливістю є те, що токени електронних грошей будуть законним засобом здійснення розрахунків за товари, роботи і послуги на всій території України. Застосовуватися такий засіб може за взаємною згодою усіх учасників таких розрахунків.

Емітентами таких токенів можуть бути виключно банки та небанківські фінансові установи резиденти України. Тобто, тут ми бачимо повноцінну електронну гривню, яку можна використовувати для розрахунків між бізнесом. Цікаво буде спостерігати за впровадженням цього механізму у життя, чи обʼєднаються банки і створять єдину електронну гривню, чи кожен банк буде роботи це окремо.

Токени повʼязані з активами

Просто кажучи – цей вид віртуальних активів стосовно яких існує правочин, яким вартість такого токена повʼязана з вартістю інших активів (базових активів). Наприклад, з нерухомістю або корпоративними правами. Базовим активом такого токена не може бути інший віртуальний актив.

Головною особливістю цього виду токенів є те, що емітент таких токенів має виключно грошові зобовʼязання перед володільцем токену. Тобто, при погашені емітент буде зобовʼязаний виплатити грошовий еквівалент по поточній ринковій вартості базового активу.

Службові токени

Службовий токен також привʼязаний правочином до базового активу але, на відміну від попереднього виду, тут обовʼязок емітента полягає в передачі самого базового активу володільцю токена. Але якщо через якісь причини передача базового активу неможлива емітент зобовʼязаний виплати грошовий еквівалент у розмірі ринкової вартості активу.

До токенів повʼязаних з активами, службових токенів та некласифікованих токенів застосовуються положення Цивільного кодексу України про речі.

Некласифіковані віртуальні активи

До некласифікованих віртуальних активів відносяться всі інші активи які не підпадають під визначення попередніх або такі активи які мають за власний базовий актив інші віртуальні активи (тобто такі собі деривативи). Емітент таких активів має лише ті зобовʼязання які він взяв на себе в той чи інший спосіб.

За загальним правилом авторизація публічної пропозиції віртуальних активів не вимагається, за виключенням випадків публічної пропозиції токенів електронних грошей. Для останніх вимагається авторизація НБУ.

Види послуг та їх авторизація.

Види послуг копіюють види з MICA. Тут детально перераховувати їх не будемо.

Зазначимо лише що для надання послуг повʼязаних з віртуальними активами необхідно буде отримувати авторизацію. Авторизація для резидентів України буде коштувати одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень), для нерезидентів три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 гривень). Зазначимо, що розмір плати за авторизацію може ще змінитися, тож тримаймо руку на пульсі.

4. Інноваційні зони.

Варто коротко згадати про інноваційні зони. Мета зони – сприяння іноваціям в сфері віртуальних активів. Головною особливістю таких зон буде звільнення резидентів від авторизації на період участі в зоні. Тривалість участі визначена в 3 роки.

Участь в зоні коштує 100 000 гривень. Також, МінЦифри має встановити певні критерії для заявників на участь в зоні, вони мають базуватися на оцінці наступних факторів:

1. наявність переконливої інновації;
2. потенційні переваги для споживачів індустрії віртуальних активів або розширення фінансової екосистеми;
3. здатність передбачити та керувати ризиками, пов’язаними із запропонованими продуктами;
4. достатні фінансові ресурси для підтримки тестування та розробки запропонованих продуктів;
5. необхідна операційна інфраструктура, персонал і досвід для проведення тестування та розробки запропонованих продуктів.

5. В очікуванні прийняття законопроекту

Зрозуміло, що цей законопроект ще може зазнати численних змін та доповнень. Але, ми вже можемо розуміти приблизні рамки функціонування ринку криптовалют в Україні. Очевидно, що таке регулювання вже давно на часі, враховуючи масштаби використання криптовалюти населенням та інтеграції в бізнес-процеси. Будемо слідкувати за життєвим циклом законопроекту і надалі.