Аналіз судових справ про накладення штрафів

Вступ

Одним з найбільш поширених способів забезпечення того, що інша сторона договору буде його виконувати,  є штраф (як вид неустойки). 

За визначенням, наведеним у ЦК України, неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Щодо ГК України, він хоч і не розкриває, що таке неустойка, зате вводить схоже поняття – “штрафні санкції”. 

Закон не обмежує граничний розмір штрафів, які можуть бути стягнуті у разі порушення договору. Однак, суд у певних випадках може зменшити розмір штрафів. Дане питання цікавить нас найбільше, тому розглянемо його в даній статті більш детально. 

Які обставини враховуються для зменшення штрафних санкцій?

Серед підстав, з яких суд має право зменшити розмір санкцій:

1. Розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, або наявні інші обставини, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України);
2. Штрафні санкції є надмірно великими, порівняно із збитками кредитора. Водночас тут враховується: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків по відношенню до інших учасників господарських відносин (ст.233 ГК України).

У загальному, практика Верховного Суду спирається на те, що штрафні санкції можуть бути зменшені за наявності виняткових обставин (законодавство не містить їх вичерпного переліку), якими учасники справи можуть пояснити причину зменшення санкцій. Водночас суд враховує заперечення інших учасників щодо таких зменшень і робить висновок чи варто на них реагувати.

Як щодо розміру штрафних санкцій?

У рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 висвітлена позиція, що оскільки мета неустойки або штрафної санкції – стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов’язання, то її розмір не повинен бути таким, що занадто обтяжує боржника і навпаки є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Тобто ціль, якої хоче досягти суд при зменшенні штрафних санкцій – підтримання дійсного правового призначення їх застосування. 

Загалом, чинне законодавство не врегульовує розмір можливого зменшення штрафних санкцій, тому таке питання вирішується судом в кожному окремому випадку з урахуванням специфічних обставин справи.

Прострочення, яке призвело до збитків

Перше, що цікавить суд при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій – чи завдано збитки простроченням та які саме збитки завдано.

Це пов’язано з тим, що, за загальним правилом, господарське законодавство передбачає залікову неустойку, яка стягується в залік збитків. Водночас, недоведеність збитків часто є підставою для суду для зменшення розміру стягнених штрафів, хоча здавалось би – штрафи встановлюють саме для того, щоб не обгрунтовувати розмір збитків! Однак, практична реалізація цього питання вказує на протилежне.

Але також існують випадки, коли наявність значних збитків не доводять, а тому штрафні санкції підлягають зменшенню. Наприклад, у справі № 906/197/16 відповідач направив клопотання  про зменшення розміру штрафних санкцій, аргументувавши його тим, що не було завдано збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин, а тому співвідношення розміру пред’явлених до стягнення штрафних санкцій і наслідки порушення зобов’язання не є співрозмірними. Суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу. 

Фінансове становище

Важливо також те, що суд повинен враховувати майновий стан особи, яка порушила зобов’язання. 

Наприклад, у постанові ВГСУ від 13.06.2017 р. у справі № 904/11374/16 суд визнав винятковою обставиною для зменшення штрафних санкцій – тяжке фінансове становище боржника та значну кількість зобов’язань перед третіми особами. 

Варто враховувати, що наразі часто трапляються випадки, коли особа не має достатніх офіційних доходів, а як приклад, отримує кошти у криптовалюті. Відсутність відомостей про реальний стан доходів може бути підставою для зменшення штрафів, які передбачені договором. Особливо це стосується тих випадків, коли зобов’язання було порушено на невеликий строк. 

Дії боржника

Суди звертають увагу на дії боржника щодо досудового врегулювання спору – наприклад, боржник звертався з пропозиціями про реструктуризацію боргу (перегляд умов та розміру сплати боргу)  і зменшення суми штрафних санкцій на 50%.

Також враховується і період прострочення. Наприклад, у справі №910/11733/18 прострочення у 33 дні було оцінено судом як незначне і це стало підставою для зменшення штрафів.

Водночас варто враховувати специфіку обов’язків. Як приклад, особа не передала ключі доступу до програмного забезпечення у встановлений строк. Запізнення хоч на один день може завдати чималої шкоди. Однак, щоб притягнути до відповідальності порушника у тому розмірі, як це було передбачено договором, потрібно довести, що порушення на один день було суттєвим. 

Звільнення від штрафних санкцій

Якщо ми проведемо аналіз, то дійдемо висновку, що зменшення штрафних санкцій використовується судом значно частіше, ніж повне звільнення.  Водночас, всім відомо про форс-мажор як підставу для повного звільнення від сплати будь-яких штрафних санкцій, хоча практика його застосування доволі складна, особливо якщо це стосується інформаційних технологій.

Проаналізувавши рішення Верховного Суду, то можна дійти висновку, що існування Листа ТПП від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, може бути підставою від звільнення від штрафних санкцій, якщо сторона за договором доведе, що внаслідок агресії сусідньої держави неможливо було виконати свої зобов’язання. Водночас цей лист не звільняє особу від обов’язку довести, що форс-мажорні обставини дійсно стали перепоною при виконанні зобов’язання. 

Які ж ще перепони можуть виникнути при виконанні зобов’язання, які враховуться судом?

Обставини, які були перераховані вище, не є виключними при зменшенні штрафних санкцій. Підставами можуть бути інші обставини, як приклад можемо взяти справу №  907/532/18. 

У даній справі позивач звернувся з позовом про стягнення пені за невиконання умов договору закупівлі. За умовами договору постачальник протягом терміну дії цього договору зобов`язувався поставити, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, визначених даним договором, але строки поставки товару виконувались неналежним чином.

Касаційний суд відзначив, що прострочення зобов`язання виникло внаслідок істотної зміни обставин (втручання у роботу комп`ютерної техніки сервісного та мережевого обладнання підприємства шкідливого комп`ютерного вірусу), у зв`язку з настанням яких відповідач не мав змоги виконати зобов`язання у строк, передбачений договором. 

Також судом апеляційної інстанції взято до уваги добросовісну поведінку відповідача, його фінансовий стан, а також те, що позивачем не надано доказів понесення збитків у зв`язку із таким простроченням.

Тому навіть така підстава, як втручання шкідливого вірусу також може впливати на зменшення штрафних санкцій. 

Висновок

Отже, проаналізувавши дане питання, можемо дійти висновку, що практика зменшення штрафних санкцій – є поширеною при прийнятті судами рішень, при тому, що вичерпних підстав для застосування даного пом’якшення як таких – немає, а практика розгляду таких справ ще не є достатньою, щоб окреслити передбачувані варіанти розвитку подій. Однак, з аналізу практики вбачається правило – потрібно документувати і підтверджувати завдану шкоду або збитки, або ж підкреслювати ризики, які несе навіть незначне порушення зобов’язання, а допоможуть у цьому кваліфіковані юристи.